Гранти для викладачів УКУ

Головна / Наукових досліджень / Гранти для викладачів УКУ

Гранти, які вже отримали викладачі УКУ

2019 – 2020 роки

грант на написання монографії

Іван Альмес

канд. істор. наук, викладач кафедри нової і новітньої історії України
Післядисертаційне доопрацювання та публікація монографії «Культурна історія книгозбірень православних та унійних монастирів Львівської єпархії XVII–XVIII ст.»
Проект передбачає доопрацювання (розширення наративної частини та її редагування й упорядкування нових джерельних додатків) і публікацію тексту дисертації у вигляді монографії у Видавництві УКУ. Окрім того, передбачаються публічні презентації проміжних результатів проекту на наукових семінарах, круглих столах та конференціях в Україні та закордоном; підготовка та написання наукових статей з релігійної історії ранньомодерної України.
Актуалізація в суспільному просторі сучасної України релігійної (насамперед церковної) проблематики (автокефалія ПЦУ, «русский мир» тощо) потребує формування професійного експертного середовища, спроможного на підставі ґрунтовних (в т. ч. академічних) знань коментувати в категоріях публічної історії християнську традицію. Пропонований проект передовсім дає змогу підвищити фахові компетенції апліканта в ділянках церковної історії та релігійної культури, а також краще зрозуміти особливості духовного життя православного та унійного монашества на теренах історичних регіонів Галичини і Поділля. Здобуті академічні знання уможливлюють більш предметне й контекстуальне експертне обговорення й публічну мультиплікацію сучасних проблем релігійного життя в Україні та популяризацію української християнської традиції й зокрема ідеї Київської Церкви як історичного досвіду та екуменічної моделі поєднання.
Докладніше про грант
Згорнути

грант за проект

Олена Галета

д-р філол. наук, професорка кафедри культурології
Дослідницько-видавничий проект «Замість роману: модерна українська література в антропологічній перспективі»
Дослідницько-видавничий проект пропонує оригінальну версію прочитання української літератури ХХ-ХХІ століття у контексті “нової світової літератури”, що стала предметом прискіпливого обговорення гуманітарної спільноти протягом останнього десятиліття. Підважуваний критикою (нео)колоніалізму, традиційний літературний канон з його західноєвропейською жанровою ієрархією зазнає суттєвого перегляду з урахуванням інших літературних традицій, що не лише переймали готові взірці, а й витворили власні оповідні форми для вираження культурної ідентичності спільноти.
Пропонований проект – спроба не тільки показати “повноту” української літератури, але й її унікальність: із перспективи літературної антропології, сформованої у кінці ХХ – на початку ХХІ століття у дискусіях про здобутки і втрати всієї попередньої теорії літератури, видимими стають “межові” форми словесності, котрі у несподіваний спосіб артикулюють особливий історичний і культурний досвід, взаємовплив особи і спільноти. Зокрема, мова йде про драму, не призначену для сценічних постановок, літературні архіви, антології, тревелоги, транскультурні літературні явища (“переклад без оригіналу”) тощо. Перебуваючи на помежів’ї літератури та еґо-документа, такі форми словесності менше регламентовані і стають місцями спільного культурного досвіду, що суттєво доповнює ґранд-наратив світової літератури, сформований у межах канонічних жанрів.
Докладніше про грант
Згорнути

грант за написання монографії

Ігор Медвідь

канд. істор. наук, викладач кафедри нової і новітньої історії України
Монографія «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з греко-католицьким духовенством»
Питання персональної релігійності Івана Франка, його ставлення до Греко-Католицької Церкви та взаємини з духовенством цієї Церкви було і залишається однією з найбільш контроверсійних проблем у франкознавстві. Насамперед, вона є актуальною в академічному відношенні. Водночас, з огляду на важливість і вагу діяльності І. Франка, ця проблема вийшла за межі наукового дискурсу та набрала ідеологічного виміру. Без перебільшення, можна сказати, що як за його життя, так і після його смерті (у міжвоєнний та радянський період) не існувало такої політичної течії в Україні, яка б не інструменталізувала питання релігійності Франка для своїх власних цілей. Значною мірою, політизація цього питання продовжується і сьогодні, що підсилює потребу його наукового дослідження заради нейтралізації ідеологічних спекуляцій. Цей проект покликаний допомогти у вирішенні цієї проблеми. У 2017 році дослідник під керівництвом проф. Ярослава Грицака захистив кандидатську дисертацію на тему «Характер та еволюція релігійних поглядів Івана Франка: на прикладі ставлення до Греко-Католицької Церкви». Щоб донести результати дослідження до ширшого загалу, автор прагне доповнити та переробити вказане дисертаційне дослідження й видати у формі монографії. Робочим варіантом назви монографії обрано «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з греко-католицьким духовенством».
Докладніше про грант
Згорнути

грант за проект

Світлана Хилюк

канд. юрид. наук, Школа права УКУ, керівник проекту
«Aкція «Wisla»: правова оцінка»
Актуальність проекту обумовлена рядом факторів. Внаслідок радянсько-польських домовленостей у 1944-1950 рр. відбулися зміни кордонів між Польщею та Радянським Союзом. Тисячі українських родин зазнали трагедії у зв’язку з так званим «обміном населення». Це мало на меті зробити політичний кордон між Польщею та Радянським Союзом етнічним. Організовані польсько-радянської владою у 1944—1946 рр. широкомасштабні акції переселення українців отримали своє продовження у 1947 р., коли в рамках акції «Wisla» з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини було депортовано орієнтовно двісті тисяч українського населення на західні терени Польщі.
Ці події тривалий час були і досі є предметом гострих дискусій науковців, політиків, простих обивателів. Оцінка акції «Wisla» з позицій діючого на той час та сучасного міжнародного та національного права дасть можливість:
(1) спрямувати дискусії в конструктивне русло;
(2) створити «запобіжники» для повторення таких чи подібних акцій у майбутньому через обʼєктивну оцінку подій минулого;
(3) визначити статус депортованих та членів їх сімей і показати шляхи та межі належної сатисфакції.
Метою проекту є за результатами проведеного дослідження запропонувати підходи та аргументи для формування правової позиції України щодо офіційної оцінки акції «Wisla» в україно-польських дискусіях на болючі історичні теми, а також закласти орієнтири для визначення правового статусу переселених та членів їх сімей в рамках операції «Wisla».
Докладніше про грант
Згорнути

грант за проект

Володимир Мороз

канд. істор. наук, науковий працівник Інституту Історії Церкви
Підготовка видання історичних та етнографічних праць о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ
Історія греко-католицької інтелектуальної думки ХІХ ст., у тому числі історичної, в Мукачівській єпархії, її місця в загальноукраїнських інтелектуальних процесах залишається малодослідженою. Якщо у Галичині народовецька ідея вже у вказаному столітті взяла гору над русофільством, то на Закарпатті мейнстрімом серед місцевих еліт на тривалий час стало саме русофільство, а згодом частину їх захопило ще й мадяронство. Ці напрямки сильно впливали на інтелектуальне життя краю, але були постаті, яких віяння названих ідеологій не поглинули. До таких діячів належить о. Анатолій Кралицький, ЧСВВ (1835–1894) – ігумен Мукачівського василіянського монастиря у 1869–1894 рр., найбільший історик і публіцист Мукачівської єпархії другої половини ХІХ ст., більше відомий як письменник з когорти «будителів». Він дійсно був учнем о. Олександра Духновича, але став не тільки літератором, а відомим свого часу дослідником минувшини, археографом. Цей чернець підтримував зв’язки з багатьма відомими представниками різних ідеологічних течій: Михайлом Драгомановим, Корнилом Сушкевичем, Богданом Дідицьким, Яковом Головацьким, Ізмаїлом Срезневським та іншими. Через переслідування з боку угорської адміністрації о. Кралицький друкувався під численними псевдонімами і криптонімами, що тривалий час утруднювало ідентифікацію його творів. Втім, кількість його установлених публікацій на різні теми вже сягає понад 300 позицій.
Мета проекту: виявлення та опрацювання історичних та етнографічних текстів авторства о. Анатолія Кралицького і подальше приготування їх до друку у супроводі ґрунтовного дослідження про самого автора.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Ірина Кривенко

канд. псих. наук, викладач кафедри психології та психотерапії

Наталія Пилат

канд. псих. наук, викладач кафедри психології та психотерапії
«Культурна україномовна адаптація фахових міжнародних психодіагностичних опитувальників нарцисизму»
Розвиток наукової психології в Україні в значній мірі ускладнюється через відсутність у достатній кількості валідного та перевіреного психодіагностичного інструментарію. У практиці ведення досліджень у вітчизняній науці нерідко зустрічається використання російськомовних текстів вербальних опитувальників серед україномовних респондентів, без урахування того, як учасники дослідження розуміють зміст запропонованого їм іншою мовою твердження чи запитання, що має характеризувати їх чи їхнє життя, або вільний переклад авторами дослідження текстів методик з інших мов на українську, без урахування можливих семантичних спотворень. Навіть серед нечисленних україномовних адаптацій значна частина методик уже застарілі – їхній зміст описує реальність, віддалену від тієї, в якій живе сучасний досліджуваний.
Відтак, важливим завданням на сьогодні є створення батареї опитувальників для різносторонньої діагностики психологічних аспектів функціонування особистості, які будуть, по-перше, сучасними, по-друге, відповідатимуть контексту модерного суспільства, по-третє, будуть отримані у результаті попередньо проведених адаптаційних процедур із дотриманням загальноприйнятих стандартів до таких досліджень.
Для виконання третьої умови, утім, потрібні проведення масштабних досліджень для встановлення методологічної бази, здійснення та перевірки якості перекладу (у разі використання вербальних методик), психометричних показників.
Мета проекту: наукова адаптація та апробація фахових психологічних методики українською мовою:
16-факторний нарцистичний опитувальник особистості (16-item Narcissistic Personality Inventory, NPI-16), Шкала гіперчутливого нарцисизму (the Hypersensitive Narcissism Scale, HSNS), Опитувальник нарцисичного захоплення і суперництва (Narcissistic Admiration and Rivalry Questionnaire – Short, NARQ-S).
Докладніше про грант
Згорнути

2018 рік

грант на написання монографії

Отець Андрій Олійник

доктор пасторального богослов’я, кандидат філософських наук Кафедри пасторального богослов’я Філософсько-богословського факультету
Проект монографії “Публічні промови та пастирські послання католицьких митрополитів Львова як душпастирська відповідь на «знаки часу» в Галичині (1900–1918)”
Метою майбутньої монографії є глибинна оцінка досвіду Церкви у минулому, аби у сучасності та майбутності діяльність ієрархічної частини Церкви отримала чіткі орієнтири з метою подолання різноманітних поділів та ворожнечі між різними національними та релігійними групами у суспільстві, аби будувати християнський простір взаєморозуміння та прощення, а також спричинятись до творення християнського соціуму в сучасній Україні. Під час першого етапу відбулася бібліотечна кверенда у межах 3-х бібліотечних осередків: 1. В науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, 2. В науковій бібліотеці університету ім. Стефана Вишинського (м. Варшава, Польща); 3. В національній бібліотеці ім. Оссолінських (Ossolineum) (м. Вроцлав, Польща). На основі здобутого наукового матеріалу відбулося аналітично-синтетичне опрацювання повністю всіх пастирських послань архиєпископа Ю. Більчевського (це приблизно 80 позицій). Як результат роботи, було створено тематичні фішки, які містять нотатки автора стосовно теми дослідження.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Богдан Чума

кандидат історичних наук, доцент Кафедри світової історії нового і новітнього часу Гуманітарного факультету
Дослідження на тему “Луїс дель Кастільйо Естевес (1774–1835): Історія першого іспанського консула в Одесі”
Мета проекту – дослідити біографію першого іспанського консула в Одесі Л. дель Кастільйо (1774–1835) та опублікувати кореспонденцію консульства Іспанії в Одесі за 1804–1825 рр. На підставі малознаних в історіографії (у тому числі іспанській) матеріалів, проект покликаний розкрити невідомі факти європейської історії останніх десятиліть XVIII – першої третини XIX ст., пов’язані з особою першого іспанського консула в Одесі Л. дель Кастільйо. Вони переплітають між собою національні історії Іспанії, України та Росії, доповненні регіональними історіями Північного Причорномор’я й Одеси, а також індивідуальними життєписами головного персонажа і близьких йому людей (наприклад, в Одесі консул одружився з Наталією Бларамберг, донькою І.П. Бларамберга, засновника і першого директора Одеського музею старожитностей). Перший етап дослідження присвячено опрацюванню фондів Національного історичного архіву в Мадриді. Зокрема, опрацьовано документи фондів Державного секретаріату та Міністерства закордонних справ Національного історичного архіву Іспанії. Попередні результати дослідження представлено 20 березня (доповідь на науково-методичному семінарі кафедри світової історії нового і новітнього часу УКУ) та 16 березня (відкрита лекція для студентів історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка).
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Андрій Хім’як

заступник керівника відділу розвитку

Дмитро Шеренговський

кандидат політичних наук, заступник проректора з навчання, викладання та міжнародних зв’язків, старший викладач кафедри політичних наук
Дослідження “Розширення інтеграційного ландшафту: які опції регіональної інтеграції потрібні Україні”
Мета проекту – здійснити комплексне дослідження варіативності різних аспектів регіональної інтеграції України та їхньої доцільності з точки зору національних інтересів; розробити рекомендації для зацікавлених структур, що приймають зовнішньополітичні рішення; формування аналітичної пропозиції для подальших досліджень у даній сфері; формування та розвиток потенціалу структур УКУ в якості Think Tank. За перший етап реалізації проаналізовано ряд джерел, книг та статей українських та зарубіжних науковців, здійснено вибірку матеріалів, на основі яких буде ґрунтуватися дослідження. Опрацьовано основні моделі економічної та політичної інтеграції: тарифних та нетарифних бар’єрів, модель фіскального федералізму, модель Гекшера-Оліна, теорему Кемпа-Вана, теорію митних союзів, теорію регіонального співробітництва у функціональному та інституційному вимірах та ін. Встановлено, що для вивчення ефектів регіональної інтеграції необхідно побудувати модель, де буде враховано індекси національного розвитку, індекс глобального розвитку, глобального виміру регіональної інтеграційної моделі, та показники секторальної інтеграції у політичному, економічному, соціальному і технологічному вимірах. Визначено групи показників, за якими буде здійснюватися аналіз та побудова моделі глобального виміру регіональної інтеграції (GDRI-Model). Розпочато опис методологічної бази дослідження та аналіз показників інтеграції Вишеградської четвірки (що обрана як робоча модель). Визначено, що регіональний розвиток залежить від різних видів політичного, соціального, економічного та технологічного розвитку кожної із країн відповідного регіону, при цьому чим більший розрив між країнами, тим менший інтеграційний ефект буде споглядатися. Сформовано припущення, що ефективність регіональних інтеграційних процесів буде залежати від національних пріоритетів та індексу національного розвитку у кореляції із індексом регіонального розвитку та глобального розвитку. Чим менші будуть розриви між показниками країни, країн відповідного регіону та глобального розвитку, тим ефективнішим буде регіональний інтеграційний проект. Визначено показники політичного, економічного, соціального і технологічного розвитку, за якими буде побудована модель глобального виміру регіональної інтеграції (GDRI-Model). Вибрано потенційні журнали для публікації – European Political Science Review, World Politics, European Journal of International Relations, European Journal of Law and Political Sciences. Проаналізовано понад 20 конференцій в країнах ЄС, на яких можна презентувати результати дослідження.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Отець Михайло Димид

кандидат філософських наук, професор Кафедри пасторального богослов’я Філософсько-богословського факультету
Дослідження на тему “Богослов’я Майдану”
Мета проекту – віднайти, показати і аналізувати Божий вплив і присутність в Київській Революції Майдану. Революцію Гідності можна уважати зачаттям нового мислення і поведінки громадян України, та поетапного зростання свідомості членів суспільства щодо власної відповідальності за творення, делегування своїх представників і контроль над державними суспільно наставленими органами. Для автентичності тих ідей і для їх послідовного входження в щоденну практику управління, крім соціально-правово-політичних координат потрібні ще внутрішні, моральні, християнські важелі, які будуть впливати на совість нових керівників і прозору інтерпретацію та виконання букви закону. Перший етап реалізації проекту присвячено редагуванню та доповненню матеріалів відповідно до структури книги. В межах звітного періоду сформовано структуру книги, доопрацьовано нові матеріали, внесено зміни згідно концепції дослідження.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Олександр Зайцев

доктор історичних наук, професор Кафедри нової та новітньої історії України Гуманітарного факультету
Проект “Українці в сеймі та сенаті Польщі (1922–1939 рр.)”
Мета проекту – завершення дослідження парламентської діяльності українських партій та організацій у Другій Польській Республіці та написання підсумкової монографії з робочою назвою “Українці в сеймі та сенаті Польщі (1922–1939)”. Перший етап дослідження – інформаційна стадія роботи над проектом (бібліографічний пошук, вивчення історіографії та джерел). Протягом січня – березня в основному опрацьовано нову історіографію за темою проекту, що є у фондах ЛНБ ім. В. Стефаника, Бібліотеки Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Бібліотеки УКУ, а також в Інтернеті. Протягом квітня – початку липня планується в основному завершити роботу в архівах і бібліотеках Львова, Києва і Варшави з метою опрацювання нових джерел та історіографії, а також повторний аналіз опрацьованих раніше джерел. В основному опрацьовано нову історіографію за темою проекту (праці, видані після захисту дисертації, тобто після 1994 р.). З’ясовано, що за останні 24 роки в Україні і Польщі з’явилося кілька десятків нових праць, які більшою чи меншою мірою стосуються теми проекту. Проведене дослідження нової історіографії за темою проекту підтвердило, що парламентська діяльність українських політичних партій у Польщі в 1920–30-х рр. усе ще вивчена недостатньо. Наявні праці написані переважно в ключі традиційної позитивістської методології, часом з домішкою неоромантичної глорифікації ролі парламентарів у боротьбі за національну державність. В історіографії досі немає комплексного дослідження проблеми, яке охоплювало б усю міжвоєнну добу. Такий стан справ пояснюється переважною увагою до дослідження підпільного українського націоналістичного руху, певною мірою, коштом маргіналізації легальних демократичних партій.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Світлана Гуркіна

кандидат історичних наук, доцент Кафедри церковної історії Філософсько-богословського факультету
Дослідження на тему “Греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії в умовах переслідування радянською владою у 1944–1950 роках”
Проект спрямовано на завершення дослідження, розпочатого в рамках захищеної дисертації, і публікацію монографії “Греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії в умовах переслідування радянською владою у 1944-1950 роках”, яка сприятиме ламанню роками усталених серед людей ідеологем і стереотипів навколо Української Греко-Католицької Церкви та подій 1945–1950 рр. Перший етап реалізації передбачав збір матеріалів в архівах Львова та Києва, зокрема під час роботи у трьох установах опрацьовано 167 архівних справ.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Мар’яна Бурак

академічний директор Школи української мови та культури, старший викладач Центру сучасних іноземних мов, учасник робочої комісії з розроблення Сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної та аспірант у сфері лінгводидактичного оцінювання
Проект “Визначення ефективності стандартизаційних вишколів екзаменаторів з лінгво-дидактичного оцінювання”
Мета дослідження – провести навчальний вишкіл зі стандартизації для екзаменаторів усного мовлення та порівняти валідність і надійність їхнього оцінювання до та після програми, а результати передбачається використати для завершення дисертаційного дослідження. Під час першого етапу реалізації дослідження визначено кількість та послідовність етапів проведення вишколу у травні 2018 р; складено та узгоджено з учасниками семінару графік проведення навчального семінару; розпочато реєстрацію на вишкіл; розповсюджено анкету для подальшого розподілу учасників на фокус-групи; здійснено підбір роздаткового матеріалу для учасників семінару; здійснено підбір зразків мовлення для попереднього оцінювання під час семінару; заброньовано приміщення УКУ для проведення всіх етапів вишколу; проаналізовано альтернативні (дистанційні) програми з стандартизаційних вишколів екзаменаторів та за результатами дослідження підготовлено до друку статтю; розпочато роботу над укладанням словника термінів з тестології.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Вадим Ададуров

доктор історичних наук, професор Кафедри світової історії нового та новітнього часу Гуманітарного факультету
Дослідження на тему “Поділ Київської та піднесення Галицької митрополії (1802–1808 рр.)”
Дослідження спрямоване на чи не найменш вивчений період історії Греко-католицької Церкви, між поділами Речі Посполитої та революцією 1848 р. Проект вписується у рамки та програмні постулати пріоритетної для УКУ програми Київське християнство, спрямованої на переосмислення історії української Церкви через призму традицій / новацій релігійної культури. Виконання дослідження сприяє інтеграції підрозділів Гуманітарного факультету, зокрема кафедри світової історії нового і новітнього часу, у пріоритетні дослідницькі стратегії УКУ, однією з яких є наукове дослідження та популяризація історії Унійної Церкви. Мета проекту передбачає надання ширшого документального обґрунтування та нового концептуального розуміння процесам заснування / відновлення Галицької митрополії, публікацію з дотриманням археографічних вимог збірку документів з архівів Ватикану щодо цієї важливої події української історії. Під час першого етапу реалізації проекту, присвяченого написанню вступної статті до збірника документів, опрацьований зміст архівних і опублікованих джерел, дотичні праці дослідників. Заплановано ознайомлення з одною виданою збіркою документів щодо діяльності митрополита Іраклія Лісовського. У результаті написано 80 відсотків статті до збірника.
Докладніше про грант
Згорнути

2016 – 2017 роки

грант на написання монографії

Орися Біла

кандидат філософських наук, завідувачка кафедри філософії Філософсько-богословського факультету
Монографія “Подолати історію. (Анти)Історичні стратегії Мішеля Фуко”
Доопрацьовано дисертаційну роботу авторки, що лягла в основу монографічного дослідження. Суттєво доповнено розділ 3, із залученням найновіших результатів наукових пошуків. Завершено наукове редагування монографії, впорядковано систему покликань і довідковий апарат, із Видавництвом УКУ узгоджено технічні параметри публікації книги і дизайн обкладинки.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Сестра Луїза Цюпа

доктор богослов’я, директор Катехитично-педагогічного інституту УКУ
Проект написання систематичного підручника “Релігійна педагогіка (катехитика)” із врахуванням історичної, літургійної і богословської спадщини Української Греко-Католицької Церкви
Сформовано фахову команду авторів підручника, визначено методологічні й методичні засади написання текстів, узгоджено спільні мовні, редакційні й богословські підходи. Опрацьовано основну професійну літературу з проблематики проекту, проведено фахові консультації з провідними науковцями-педагогами. Напрацьовано 250 сторінок тексту підручника, які сформовані у дві частини посібника: 1. Фундаментальна катехитика; 2. Прикладна катехитика. Здійснюється мовна редакція написаних текстів.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на докторат

Тарас Тимо

ліценціат з богословʼя
Докторат з богословʼя на тему “Вчення про богослов’я у творах св. Симеона Нового Богослова (Три Богословські слова і Гімн 21)”
Узгоджено деталізований план докторату, опрацьовано сучасну західну фахову літературу з проблематики роботи, проведено консультації з провідними фахівцями. З метою критичного опрацювання джерельної бази дисертації (оригінальних богословських текстів), здійснено повний український переклад наступних творів: «Три Богословські слова» «Гімн 21», «Життя переподобного Симеона Нового Богослова» (фрагмент візантійського тексту учня Симеона Никити Стефата, XI ст.). У даний час опрацьовані переклади готуються до друку як окреме видання у серії «In via». Завершено написання двох розділів докторату («Огляд патристичного вчення про природу і метод богослов’я (ІІІ-X ст.)» та провадиться інтенсивна праця над написанням наступних розділів.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Світлана Стельмах

кандидат педагогічних наук
Проект “Соціально-педагогічна профілактика булінгу в загальноосвітніх навчальних закладах”
Створено міждисциплінарну команду фахівців, у яку ввійшли соціологи, викладачі УКУ, соціальні педагоги м. Львова та Києва, психологи ЛОІППО. Налагоджено співпрацю з асистентами-волонтерами, залучено до проекту студентів 3-5 курсів спеціальності «Соціальна педагогіка». Опрацьовано наукову та методичну літературу за темою проекту. Формується інформаційно-освітня програма для учнів початкової школи. Розроблено 5 видів анкет: для учнів початкової школи, для учнів середньої школи, для учнів старшої школи, батьків та вчителів. Проведено анкетування учнів початкових, середніх і старших класів та їхніх батьків і вчителів у 5-ти школах міст Львова і Києва (загалом опитано бл. 300 учнів) та розпочато опрацювання даних анкет за допомогою системи SPSS. Розроблено й розпочато впровадження інформаційно-освітньої програми «Де закінчуються жарти» для школярів, орієнтованої на розкриття сутності толерантного ставлення до інших людей, зʼясування феномену булінг, його видів і форм вияву, засобів протидії булінгу, формування вмінь знаходити дієві рішення у випадках агресії. Проведено 35 тренінгів для учнів початкової школи, 36 тренінгів для учнів середньої школи, 15 тренінгів для учнів старшої школи, 3 – для вчителів та 3 – для батьків.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Роман Островський

Доктор богословʼя

Галина Теслюк

Доктор богословʼя
викладачі Кафедри біблійних наук Філософсько-богословського факультет
Проект “Біблійні коментарі на книги Рути та Йони: історико-критичне та контекстуальне прочитання”
Опрацьовано сучасну наукову літературу біблійного характеру. Взято під увагу думки та висновки дослідників та біблістів. Це дозволило побачити у тексті нюанси, що не втрачаються під час читання перекладів українською, англійською, італійською та німецькою мовами. В підсумку було прокоментовано 4 глави книги Йони та Рут. Досліджено проблему канону й авторства книг Рути і Йони та їх датування. Особливу увагу звернено на урахуванням особливостей культури і традицій того часу.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на проект

Володимир Хіцяк

керівник проектів і програм Львівської бізнес-школи
Проект “Технології майбутнього та етичні виклики. Дослідження етичних проблем, спричинених новими технологіями”
В межах проекту передбачено дослідження та аналіз етичних викликів інноваційних технологій та створення повноцінного Центру Етики і Технологій. Створено сайт (Ethictech.lvbs.com.ua) з інформацією про проект (блоги, інтерв’ю тощо), перекладено один із ключових текстів, який на початку 2000-х ліг в основу етичних концепцій нових технологій (Bill Joy, “Why future doesn’t need us?”). Проведено бізнес-ланч «Кібербезпека для менеджерів» для власників і керівників компаній, а також відкриту подію «Кіберпростір: інструкція з виживання», у якій взяли участь студенти, професіонали ІТ та менеджери. Організовано фокус-групу «Що для вас означає приватність?» Проведено публічну лекцію «Приватність vs. Безпека» за участі директора ІВМ Стівена Руссо.
Розроблено навчальний курс «Етика і технологія» та проект Літньої школи «Етика і технології» (заплановано на літо 2018 р.), опрацьовано матеріал для укладення підручника «Етика і Технології». Триває дослідження на тему нового законодавства ЄС (General Data Protection Regulation), яке вступає в дію з 2018 р. Проведено інтерв’ювання з низкою провідних українських і зарубіжних фахівців на тему проекту. Опрацьовано декілька книг, публікацій та досліджень для підручника «Етика і Технології». З’явилося інтерв’ю на сторінках журналу «Патріархат»: «Межі існують, і для людини добре їх розуміти», на тему викликів нових технологій та ролі Церкви.
Докладніше про грант
Згорнути

грант на написання монографії

Тетяна Гошко

кандидат історичних наук, доцент Кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Гуманітарного факультету УКУ
Монографія «Антропологія міського права на руських землях XIV – першої половини XVII ст. (джерелознавчий аспект)»
Проект передбачав підготовку джерельної та джерелознавчої бази для дальших, конкретно-історичних досліджень історичної антропології міст на руських землях часів пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби. Ці матеріали планувалося використовувати для викладання історії як в УКУ, так і в інших університетах, а також для популяризації історичних знань засобами публічної історії.
За результатами виконання гранту чорновий варіант монографії завершено, доопрацювання потребує розділ про методологію дослідження. Зібрано джерельний та історіографічний матеріал по декларованій темі, які заплановано використати в процесі читання спецкурсу «Світ уявлень міщан Речі Посполитої в XIV- першій половині XVIІ ст.» для магістрів на історичній програмі Гуманітарного факультету УКУ.
У рамках реалізації проекту, підготовлено до друку чотири авторські статті з історіографії проблеми, у Видавництво УКУ передано збірник джерел «Міста і міське самоврядування в Україні XIV – першої половини XVII ст.», що є документальною основою для проектної монографії. Попередні результати виконання проекту в січні 2017 р. представлено на Науковому семінарі Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку.
Докладніше про грант
Згорнути

slide 5

Мар’яна Бурак

академічний директор Школи української мови та культури

Ґрант повертає науковцям втрачену віру в те, що попередні зусилля не були марними, а дослідження матиме кінцевий результат.

slide 4

Олена Галета

докторка філологічних наук,
професорка кафедри культурології УКУ

Підтримка науки сьогодні, визнання цінності наукового пошуку – це підтримка життєздатності спільноти і праця зі спільним майбутнім.

slide 3

Володимир Хіцяк

керівник проектів і програм Львівської бізнес-школи

Благодійний фонд «Повір у себе» – драйвер нашого проекту “Технології майбутнього та етичні виклики. Дослідження етичних проблем, спричинених новими технологіями”. Якби не цей грант, ми б напевно не змогли стартувати. Бо завжди легко знаходити фінансування, коли проект вже має перші результати, коли тобі всі довіряють, підтримують. Ми дуже вдячні, що фонд «Повір у себе» повірив нам, коли ми тільки починали роботу, коли ми ще не мали результати, а мали лише ідею

 

slide 2

Тарас Тимо

ліценціат з богословʼя

Ініціативи, які дають науковцям зосередитися на фундаментальних дослідженнях впродовж семестру чи року, є надзвичайно важливими. Окрім прямої підтримки науковців та сприяння у появі нових досліджень, вони допомагають змінити внутрішню культуру університету, створити новий формат “наукової відпустки”. Також вони є важливим мотиваційним чинником для кращих викладачів і дослідників.

slide 1

Тетяна Костюченко

старша викладачка кафедри соціології НаУКМА

Грантова підтримка від Фонду “Повір у себе” – це можливість завершити тривалий процес роботи над дисертацією, фактично, завершити важливу стадію свого становлення в академічному середовищі.