Головна / Новини / Про цінність наукового мислення
Про цінність наукового мислення

Про цінність наукового мислення

“Підтримка науки сьогодні – це підтримка певного способу мислення, ба більше – підтримка мислення як такого. Це справа престижу, у якій здобувають усі залучені сторони: ті, хто інвестує кошти, і ті, хто інвестує власний час і зусилля.” – Олена Галета, докторка філологічних наук, професорка кафедри культурології Українського католицького університету

Під час карантину хочеться думати про те, що допомагає тривати. Про те, що спонукає ставити цілі, спрямовувати сили, бачити перспективу. Відчувати своє тут і тепер, але не як замкнене коло, а як вихідну точку для усвідомленого руху. Наукове мислення вчить такої дисципліни думки: розпізнати проблему, сформулювати питання, прагнути відповіді. Воно завжди перспективне, але не прямолінійне. Шлях від проблеми через питання до відповіді – непередбачуваний і зчаста потребує не одної спроби. У цьому – різниця між засвоєнням інформації і набуванням знання, між відкриванням і відкриттям. Відкривання – засвоєння того, що вже існує, відкриття – створення того, чого досі не існувало, принаймні, у нашому олюдненому думкою світі.

 

Університет без такого «приросту знання» неможливий, якщо розуміємо його не лише як надавача освітніх послуг (саме визначення прямує до шаблону), а як особливий культурний простір, де формується досвід майбутнього. Це досвід парадоксальний – він не дається через повторення, але потребує співучасті. Він формулюється особисто, але народжується у спільноті. Цю ідею влучно окреслив майже сто років тому львівський дослідник, відомий філософ науки Людвік Флєк, запропонувавши поняття «мисленнєвого колективу». Цю формулу можна б застосувати й до університету: це колектив, пов’язаний не так особистим спілкуванням чи спільними твердженнями, як спільною здатністю вирізняти той чи інший предмет дискусії, визначати його вагу і підтримувати стале зацікавлення.

 

Врешті, це властивість кожної живої спільноти: здатність до тривалої і тривкої (попри зовнішні виклики) рефлексії й саморефлексії. Підтримка науки сьогодні – це підтримка певного способу мислення, ба більше – підтримка мислення як такого. Це справа престижу, у якій здобувають усі залучені сторони: ті, хто інвестує кошти, і ті, хто інвестує власний час і зусилля. Адже йдеться не просто про перерозподіл ресурсів, а про формування цінностей, підкріплених особистим та інституційним визнанням і авторитетом. Підтримка науки сьогодні, визнання цінності наукового пошуку – це підтримка життєздатності спільноти і праця зі спільним майбутнім.

 

Зараз, у час пандемії, часто повторюють, що світ більше не буде таким, як раніше. Правда ж у тому, що світ ніколи не буває таким, як раніше. Єдиний спосіб тривати у ще-не-бувалому світі – зберігати і розвивати здатність мислити й діяти ще-не-бувало.

Залишити відповідь